Превентивне виховання

   “Превентивний” – в перекладі з латинської (prаventivus) означає запобіжний. Система превентивного виховання – це керована діяльність, яка забезпечує теоретичну і практичну реалізацію заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження, подолання відхилень у поведінці школярів і запобігання розвитку різних форм їх асоціальної, аморальної поведінки, а саме :

* правопорушень (схильності до агресій, крадіжок, брехні та інших вад, що можуть призвести до кримінальних дій);

* екологічної брутальності та егоцентризму (ставлення до всього, що оточує, як до засобу і сировини для задоволення власних примітивних потреб);

*поганих звичок (алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління, токсикоманії);

*статевих порушень та їх наслідків (статевої розпусти, венеричних хвороб та СНІДу, статевого насильства тощо);

*важких психологічних та психічних станів з наслідками (депресії та суїциду,  акцентуації  та загострення психопатичних тенденцій).

Завданнями превентивного виховання є:

1. Формування високоморальної свідомості учнів, почуттів, які б регулювали їхню поведінку (почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, відповідальності тощо);

2.  Вироблення в дітей навичок і звичок високоморальної поведінки;

3. Формування в дітей активної позиції в соціальній сфері, тобто негативного і нетерпимого ставлення до проявів девіантної поведінки та аморальних вчинків;

4.  Подолання в свідомості окремих вихованців помилкових навичок і звичок поведінки, які сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання;

5.  Формування високої культури здоров'я через пропаганду здорового способу життя;

6. Формування вихованості гуртківців.

Функції превентивного виховання:

1. Діагностично-прогностична – це аналітична робота зі з’ясування причин і умов відхилень у поведінці дитини.
2. Корекційно-реабілітаційна – використання оптимальної коригувальної допомоги, перевиховання та подолання негативних проявів у поведінці, налагодження стосунків для позитивного способу життя.
3. Освітньо-консультативна – використання сучасних технологій надання оптимальної освітньої, консультативної інформації; попередження і нейтралізацію надмірної інформації про види і форми негативних явищ.
4. Організаційно-методична – опрацювання і реалізація міжгалузевих науково-дослідних проектів із проблем превентивного виховання; дослідження соціально-гігієнічних і медико-біологічних факторів розвитку схильності неповнолітніх до негативної поведінки та розробку заходів щодо її профілактики.
5. Інтегровано-просвітницька – збір, обмін, аналіз, адаптацію, узагальнення та впровадження вітчизняного й зарубіжного досвіду превентивної практики.

Методи превентивного виховання школярів:

• Рольова гра. Суть методу і його мета: інсценізувати незвичні для учнів ситуації та події юридичного характеру. Рольові ігри сприяють кращому розумінню цих ситуацій, а також формуванню співучості щодо тих, про кого йдеться у грі. Наприклад, у рольові грі про грабіж дітей, виконуючи роль жертви, набувають навичок ситуативно відчувати, що означає бути жертвою злочину.
• Дискусія в класі. Суть методу та його мета: дискусії дають прекрасну можливість виявити, яку позицію педагоги та вихованці займають щодо правознавчих проблем, зокрема, прав людини.

   Крім засвоєння інформації про факти гуртківці повинні уяснити собі проблему в цілому. До того ж обговорення дає можливість навчитися слухати свого співрозмовника, говорити по черзі, а також набути інших навичок роботи в колективі, без яких виробити в собі повагу до закону, до прав інших людей неможливо.

• Використання малюнків. Суть методу і його мета: малювання в групі може бути використане для того, щоб навчити дітей спостерігати і співпрацювати, розвивати їхню уяву, виховати співчуття до людей, зображених на малюнках, або для знайомства з іншими гуртківцями.

   Мета превентивного виховання полягає у досягненні сталої відповідальної поведінки, сформованості імунітету до негативних впливів соціального оточення.

Орієнтована тематика для виховних заходів превентивного спрямування:

1. Чи вміємо ми культурно поводитись?
2. Боротьба зі злочинністю – наша спільна справа.
3. Попереду – ціле життя.
4. Злочин і покарання.
5. Ти громадянин незалежної України.
6. Від пияцтва до злочину – один крок.
7. Алкоголь руйнує здоров’я людини.
8. Бережи сім’ю.
9. Чи маємо ми право вбити людину?
10. У чому краса людини?
11. Умій відчувати поруч себе людину.
12. Залишити після себе слід на землі.

    Превентивна робота проводиться з усіма дітьми, починаючи від дошкільного періоду, з метою попередження відхилень у поведінці, особливо з тими, хто перебуває у несприятливих умовах виховання, характеризується негативною поведінкою, а також з тими, хто став на шлях асоціальної і протиправної поведінки. Превентивність має бути складовою будь-якої соціально-педагогічної дії, оскільки превентивний процес суттєво посилює позитивний потенціал суб'єктів взаємодії.