Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSСереда, 26.02.2020, 09:49

Меню сайту
Категорії розділу
Аналіз діяльності [8]
1
Структура методичної роботи [3]
2
Програма розвитку [1]
3
Нормативно-правова база [16]
Інноваційна діяльність [4]
Національно-патріотичне виховання [20]
Скарбничка керівника гуртка [24]
План роботи [1]
Рекомендуємо
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів” Комунальний заклад Київської обласної ради «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини»
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 402
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Статті » Методичні орієнтири » Скарбничка керівника гуртка

Методичні рекомендації щодо організації профорієнтаційної роботи з вихованцями

Методичні рекомендації

щодо організації профорієнтаційної роботи

 з вихованцями гуртків позашкільних навчальних закладів

    Професійна орієнтація – комплексна науково обґрунтована система форм, методів і засобів впливу на особистість, що забезпечує її професійне самови­значення та трудове становлення. Професійна орієнтація сприяє свідомому професійному самовизначенню, цілеспрямованому розвитку професійних здібностей, забезпечує прояв соціально-економічної ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності особистості, підвищує соціальну та професійну мобільність потенційного працівника, стимулює ефективне використання трудового потенціалу та пошук найефективніших засобів покращення професійно-кваліфікаційного рівня. Сучасні наукові дослідження дають підстави стверджувати, що ефективна профорієнтаційна робота сприяє: покращенню успішності професійного навчання особистості у 3-4 рази, збільшенню продуктивності праці до 30 %, скороченню плинності  робочих кадрів на 20-25 %, зниженню виробничої аварійності та травматизму у виробничій діяльності на 35-45 %, продовженню періоду працездатності особи на 10 % тощо.

   Профорієнтаційна робота має здійснюватися усіма закладами освіти держави на усіх вікових етапах розвитку особистості, оскільки процес її професійного самовизначення має довгий та динамічний характер і передбачає кілька етапів та періодів:

1. Допрофесійний період, що забезпечується навчально-виховною діяльністю дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, має наступні етапи:

  • емоційно-образний етапстарший дошкіль­ний вік – ознайомлення з найпоширенішими професіями та їх особливостями в ігровій діяльності;
  • пропедевтичний етапмолодший шкільний вік – виховання позитивного ставлення до різних видів трудової і професійної діяльності;
  • пошуково-зондуючий етапмолодший підлітковий вік – форму­вання ціннісних орієнтацій особистості, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю;
  • етап розвитку професійної самосвідомостістарший підлітковий вік – формування особистісного погляду на проблему вибору професії, вивчення наукових основ вибору професії, класифікаційних ознак професії, вимог професій до людини, основних професійно важ­ливих якостей, правил вибору професії;
  • етап уточнення соціально-професійного статусурання юність – поглиблене вивчення професійних знань, розвиток професійно важливих якостей особистості з обраного виду діяльності, контроль та корекція професійних планів.

2. Професійний період профорієнтаційної роботи передбачає:

  • етап входження особистості у професійну діяльність (оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками у вищих та професійно-технічних навчальних закладах);
  • етап саморозвитку фахівця у професійному середовищі (безпосередня професійна діяльність).

Високу результативність профорієнтаційної роботи з вихованцями гуртків забезпечують основні принципи організації навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах (практична спрямованість педагогічного процесу, активність вихованців, синтез їх інтелектуальної та практичної діяльності, позитивна мотивація, суб’єкт-суб’єктна взаємодія, виховання у колективі тощо), що якісно формують готовність особистості до професійного самовизначення. Зокрема, принцип активності відображає активну роль вихованця гуртка під час засвоєння знань, умінь та навичок, їх повноцінну та ефективну реалізацію на практиці; принцип синтезу інтелектуальної і практичної праці в навчальному процесі позашкільного навчального закладу гарантує трансформацію теоретичних знання, здобутих вихованцями, у внутрішні стимули, підґрунтя для нових можливостей пізнання найрізноманітніших сторін людської праці як свідомої творчої діяльності, яка вимагала б великих інтелектуальних зусиль і відкривала б широкі перспективи для пізнання і творчості.

Важливу роль у поетапному формуванні професійної компетентності та ефективному професійному самовизначенні вихованців відіграє також трирівнева класифікація гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів:

  • гуртки початкового рівня забезпечують загальний розвиток вихованця, теоретичне та практичне оволодіння ним певними основами творчої та трудової діяльності;
  • гуртки основного рівня створюють психолого-педагогічні умови для розвитку творчої особистості, надають їй глибоку теоретичну та практичну підготовку, формують професійні уміння та навички;
  • гуртки вищого рівня – для здібних і обдарованих вихованців – забезпечують поглиблене вивчення професійних знань, розвиток професійно важливих якостей особистості з обраного виду діяльності, індивідуальні форми профорієнтаційної роботи, залучення до пошукової та дослідницької діяльності за обраним напрямом.

З огляду на це методичний кабінет закладу рекомендує:

  •  педагогічним працівникам позашкільного навчального закладу посилити увагу до проблеми організації профорієнтаційної роботи з вихованцями гуртків;
  • забезпечити оптимальні психолого-педагогічні умови для професійного самовизначення вихованців гуртків з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей;
  • інтегрувати зусилля позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів щодо ефективної організації профорієнтаційної роботи з дітьми та учнівською молоддю.

В ході організації навчально-виховного процесу  необхідно забезпечити реалізацію основних завдань профорієнтаційної роботи з вихованцями:

  • ознайомити дітей та учнівську молодь з професіями та правилами свідомого вибору професії, що рекомендовані МОН України;
  • забезпечити формування та розвиток спрямованості особистості на самопізнання і власну актив­ність як основу майбутнього професійного самовизначення;
  • навчити співставляти свої здібності з вимогами, необ­хідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі власний проект оволодіння обраною професією;
  • забезпечити розвитку професійно важливих якостей особис­тості тощо.

Професійна орієнтація вихованців гуртків позашкільного

навчального закладу має забезпечити реалізацію наступних функцій:

  • психолого-педагогічної – виявлення і розвиток професійних інтересів, нахилів та здібностей дітей та учнівської молоді, надання їм психолого-педагогічної підтримки в пошуку життєвого покликання, засвоєння системи знань, що дозволяють вибрати і здійснювати професійну діяльність, визначення дієвих шляхів і способів управління професійним самовизначенням;
  • соціально-економічної – підготовка майбутнього конкуренто­спроможного працівника, здатного професійно самовдосконалюватися та вести активний пошук виду трудової діяльності;
  • медико-фізіологічної – ко­рекція професійних планів вихованців з урахуванням стану здоров’я та окремих фізіологічних можливостей, необхідних для якісного виконання професійної діяльності.

В основу профорієнтаційної роботи з вихованцями гуртків позашкільного навчального закладу має бути покладено наступні принципи:

  • особистісно орієнтований підхід у здійсненні професійної орієнтації дітей та учнівської молоді;
  • комплексний характер профорієнтаційних послуг;
  • діяльнісний підхід до визначення професійної придатності особистості;
  • узгодження виробничих інтересів особистості та потреб суспільства через ринок праці тощо.

Вивчення питання професійного самовизначення дітей та учнівської молоді, подальшої професійної освіти та працевлаштування випускників позашкільного нав­чального закладу доцільно здійснювати спільно з батьками вихованців, педагогами основної школи, центрами (відділами) профорієнтації терито­ріальних центрів зайнятості, що дозволить коректувати проведення профорієнтаційної роботи та підвищить її ефективність.

Професійна орієнтація вихованців гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів має включати такі основні елементи: професійну інформацію, професійну консультацію, професійний добір, профе­сійний відбір та професійну адаптацію.

Професійна інформація – забезпечує ознайомлення дітей та учнівської молоді із змістом і перспективами розвитку професій, формами та умовами оволодіння ними, станом та потребами ринку праці, вимогами до набуття конкретних професій, можливостями професійно-кваліфікаційного становлення тощо.

Професійна консультація – науково організована система взаємодії психолога-профконсультанта та вихованця, що по­требує допомоги у виборі професії чи виду діяльності на основі вивчення її індивідуально-психологічних характеристик, профе­сійних інтересів, нахилів, стану здоров'я, особливостей життєвої ситуації та з урахуванням потреб ринку праці.

Професійний добір – є системою профдіагностичного обстеження особи, що спрямована на визначення конкретної професії, найбільше придатної для оволодіння нею конкретною особою.

Професійний відбір – визначення ступеню придатності особи до окремих видів професійної діяльності відповідно до нормативних вимог.

Професійна адаптація – сприяння входженню особи у подальшу трудову діяльність та практична перевірка правильності професійного вибору.

 Розвиток здатності дітей та учнівської молоді до професійного самовизна­чення у позашкільному навчальному закладі має здійснюватися на осно­ві таких форм профорієнтаційної роботи (з обов’язковим врахуванням вікових та фізіологічних особливостей вихованців): профорієнтаційних занять, бесід, лекцій, групових та індивіду­альних професійних і медичних консуль­тацій; профорієнта­ційних ігор, ситуацій, психологічних тренінгів, впра­в; пошукових та дослідницьких навчальних проектів; навчальних екскурсій; зустрічей з уславленими представниками груп споріднених професій та ветеранів праці; "Днів кар’єри" тощо. При проведенні вищеназваних профорієнтаційних заходів з вихованцями гуртків, творчих об’єднань необхідно забезпечити використання наступних методів професійного самовизначення (самоаналіз особистісних якостей, аналіз професій, практична проба сил; ін­терв'ювання, спостереження, анке­тування; контроль знань, експертна оцінка; пошукові ситуації, моделювання професійної діяльності, твор­чі завдання, експерименти) тощо.

Найбільш вживаним компонентом профорієнтаційної роботи в гуртках є професійна інформація, що забезпечує ознайомлення вихованців із змістом і перспективами розвитку професій, формами та умовами оволодіння ними, станом та потребами ринку праці, вимогами до набуття конкретних професій, можливостями професійно-кваліфікаційного становлення тощо.

При проведенні профорієнтаційної бесіди з вихованцями гуртків радимо дотримуватися сталого алгоритму, що передбачає наступні складові:

  1. загальні відомості про професію:
    • місце і роль професії в економічному розвитку держави та суспільства, науково-технічному прогресі;
    • коротка характеристика галузі виробництва, де застосовується дана професія, її соціально-економічне значення;
    • короткий історичний нарис виникнення професії та перспективи її розвитку на сучасному етапі;
    • приклади біографій та трудових досягнень кращих представників даної професії.

2)  навчальна інформація про виробничий зміст професії:

  • сфера діяльності та вид праці;
  • предмет, засоби та продукт (результат) трудової діяльності;
  • основні знаряддя праці, виробничі операції, робоче місце працівника;
  • об'єм механізації та автоматизації праці;
  • загальні та спеціальні знання, вміння і навички, моральні якості представника даної професії;
  • зв'язок даної професії з іншими професіями та виробничими спеціальностями.
  • 3) основні відомості про умови праці та вимоги професії до людини:
  • санітарно-гігієнічні умови праці (температурний режим, чистота повітря, освітленість, шум);
  • режим та ритм праці;
  • спеціальні вимоги до фізичних та фізіологічних особливостей людини (характеристика видів мислення, пам'яті, уваги, темпераменту, моторно-рухові дії тощо), віку та здоров'я (медичні протипоказання);
  • характер труднощів у виробничій діяльності, можливість виробничих травм та профзахворювань;
  • елементи творчості у виробничій діяльності;
  • економічні умови праці за даною професією (система оплати праці, відпустка);
  • вплив професії на рівень життя працівника, його добробут та побут.

4)  інформація про систему професійної підготовки:

  • можливі шляхи здобуття професії (навчальні курси, НВК, професійно-технічні та вищі навчальні заклади);
  • зв'язок професійної підготовки з навчальною та трудовою діяльністю в загальноосвітніх школах та позашкільних навчальних закладах;
  • рівень та об'єм професійних знань, умінь та навичок необхідних для отримання початкового кваліфікаційного розряду з даної професії;
  • перспективи професійного зростання та перепідготовки;
  • джерела додаткової інформації про професію (періодичні видання, навчально-методична література, теле- та радіотрансляції, комп'ютерні носії тощо).
Категорія: Скарбничка керівника гуртка | Додав: leonivna8 (13.11.2014)
Переглядів: 1404 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Хмаринка тегів
Друзі сайту
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Ставищенський ЦДЮТ © 2020