Створення ситуації успіху

Ситуація успіху — це суб'єктивний психічний стан задо­волення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.

Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визна­чає цей результат як успіх. Кожному керівнику гуртка слід звернути увагу на цей постулат. Об'єктивна успішність діяльності ди­тини — це успіх зовнішній, тому що якість результату оцінюється свідками дійства. Усвідомлення ситуації успіху самим же вихованцем гуртка, розуміння її значимості виникає  після здолання своєї боязкості, невміння, незнання, психо­логічного ураження та інших видів труднощів.

Слід зазначити, що навіть інколи переживаючи ситуацію успіху, дитина може зазнати незгладимих емоційних вражень, різко змінити в позитивний бік стиль свого життя. Створена ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для дальшого руху дитини вгору щаблями розвитку особистості. Заряд активного оптимізму гартує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії. Успіх, якщо його переживає гуртківець неодноразово, відкри­ває період визволення прихованих можливостей особистості, перетворення та реалізації творчих ідей і духовних сил.

Головна мета діяльності керівника гуртка — створити ситуацію успіху для розвитку особистості кожного вихованця, дати можливість   відчути радість досягнення успіху, розкрити свої здібності та можливості, повірити у власні сили.

Алгоритм
створення ситуації успіху

1. Зняття страху. Допомагає перебороти невпевненість у власних силах. (Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем). 

2. Авансування успішного результату. Допомагає педагогу висловити тверду переконаність у тому, що його вихованець гуртка обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях. (У тебе обов’язково вийде; я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті).

3. Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. (Можливо краще почати з…; виконуючи роботу не забудьте про…).

4. Внесення мотиву. Показує вихованцю заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. (Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись…).

5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється. (Тільки ти міг би…; тільки тобі й можу доручити…).

6. Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій. (Ми дуже хочемо розпочати роботу…).

7. Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якусь окрему деталь. (Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі…;  найбільше тобі вдалося…).

Шановні педагоги!

Створюйте на своїх заняттях ситуації успіху кожному вихованцю гуртка і вони віддячать Вам розквітом творчості та майстерності.

З найкращими побажаннями психолог

 Світлана Анатоліївна Колісник