Рекомендації керівникам гуртків

«Діяльність керівника гуртка

з гуртківцями початкового рівня

у період адаптації»

В адаптаційний період діти можуть стати більш  тривожними, боязкими або, навпаки, надмірно галасливими, непосидючими. У них може знизитись працездатність, погіршитись пам'ять, дисциплінованість, інколи порушуєть­ся сон, апетит, може підвищитись рівень захворювань, які носять психоматичний характер. Ці відхилення, як пра­вило, носять поодинокий характер і зникають через 2-4-тижні, але є діти, у яких адаптаційний період затягується на 2-3 місяці, навіть і більше.

Труднощі можуть бути пов'язані й певною дезіндивідуалізацією, виникненням почуття самотності чи, навпа­ки, «шаленіють» від несподіваної сво­боди — бігають по коридору, б'ються. Звідси підвищена залежність певної частини дітей від дорослих, "прилипливість” до керівника гуртка, плач, капризи.

Однією із головних завдань  позашкільного навчально-виховного закладу створити умови  талановитим та обдарованим дітям для розкриття своїх природних здібностей   та досягнути певних успіхів у своїй діяльності.

Программа роботи керівника гуртка під час адаптації вихованців гуртка початкового рівня навчання

1. Досліджувати шлях до дитини через психолого-фізіологічні знання про її розвиток.

2. Будувати взаємини „вихованець гуртка — керівник гуртка” на умовах безпеки, безумовного прийняття особистості, відкритості, психологічної свободи.

3. Створити свою систему на­вчально-дидактичних прийомів, де дитина розглядалася б не як об'єкт навчальних впливів керівника гуртка, а як суб'єкт навчання, що змінюється та постійно прагне до пізнання і має ба­жання діяти.

4. Провести вихованця  через «лабіринти» знань і при цьому стати з ним на одну позицію - позицію досліджен­ня.

5. Диференційовано використову­вати систему творчих завдань на основі ситуації вибору.

6. Ефективно використовувати ак­тивні форми навчання через заняття комунікативної спрямованості. Блок застосування знань у нестандартних ситуаціях.

7. Навчальний матеріал орієнтува­ти на розвиток розумових операцій: аналізу, синтезу, класифікації, по­рівняння і т. і.

8. Створювати ситуацію успіху в процесі вирішення творчих задач.

9. Вчити вільно виражати свою думку, аргументувати її право на існу­вання.

10. Постійно апелювати до життєвих ситуацій, ілюструючи тему, факт, думку так, щоб гуртківці використовували свої ідеї продуктивно, застосовуючи їх у повсякденному житті при вирішенні проблем.

Організаційний етап

Необхідно виділити організацій­ний етап, основним завданням якого є створення умов для ефективної адаптації вихованців початкового рівня до навчального процесу. До них належать:

1. Розвиток когнітивної сфери гуртківців для адекватного відображення зовнішньої реальності й саморегуляції емоційного стану й поведінки.

2. Індивідуальний підхід до вихованця і його можливостей, щоб не послабити нервову систему, не занизити самооцінку і мотивацію до засвоєння  знань.

3. Розвиток і реалізація здібностей гуртківців.

4. Формування пізнавальної мотивації.

5. Формування цінностей.

Перераховані умови сприяють ура­хуванню гуртківцями вимог педагогів, са­морегуляції й прийняттю адекватних рішень.

Фактори, що сприяють внесенню дискомфорту

в міжособистісні стосунки дітей початкового рівня навчання

1. Труднощі звикання до нових умов навчання і засвоєння нових вимог.

2. Новий  керівник гуртка.

3. Зміна соціального статусу в новому  колективі.

4. Новий режим роботи.

5. Збільшення навчального навантаження.

Рекомендації керівникам гуртків

 щодо організації

системи заохочень на заняттях під час адаптації

1. Створюйте умови заохочення під час проведення занять, і ваші вихованці будуть завжди почувати себе комфортно.

2. Урізноманітніть тематику та фор­му проведення занять, і діти виявлять зацікавленість до роботи  на гуртку.

3. Навчивши оцінювати результа­ти своєї праці, ви допоможете вихованцям відчути задоволення від процесу на­вчання.

І тоді:

4. Сміливо давайте навіть нестандартні завдання, й  вони вам подарують свою творчість у  виконаних роботах.

Вимоги  до системи заохочень

1. Заохочення повинні застосовуватися в системі й об’єктивно.

2. Найбільш ефективне використання двох чи декількох видів заохочення.

3. Враховувати індивідуальні можливості та розвиток дітей, їх підготовленість до виконання творчих завдань.

4. Йти від цікавих заохочень, заснованих на емоціях, до складних, найбільш ефективних форм заохочення діяльності.

Види заохочень

1. Мімічне і пантомімічне (оплески товаришів, посмішка, поглажування по голові).

2. Словесне («молодець», «відмінно впорався», «намагаєшся»).

3. Матеріалізовані: прапорець в куточку, значок, бали.

4. Діяльнісні: пізнавальна гра, більш складне завдання і т.д.

Пам’ятайте!

 Стимулювання  навчальної  діяльності  полегшать

процес адаптації  вихованців гуртка

1. У навчальній діяльності ро­біть акцент на якість, а не тільки на кількість виконаного завдання.

2. Створюйте умови для самовира­ження.

І тоді:

1. Вихованець гуртка відчує, що його ідеї ціну­ються.

2. Відчує підтримку та високу оцінку своїх зусиль від керівника гуртка і своїх друзів.

Умови, що сприяють самовираженню особис­тості гуртківця:

· інтерес і бажання керівника гуртка спільно працювати з дитиною;

· взаємини між керівником гуртка та вихованцем будуються за принципом «особистість-осо­бистість» (ставити себе на місце дитини, збагачувати світ своїх почуттів тощо);

· реальність цілей, поставлених перед дітьми;

· заохочення за якість  виконаного завдання.

Створення умов для самовира­ження (комфорт у колективі, прийнят­тя дитиною гуртка як частини свого життя) спонукають вихованців гуртка до здатності, бажання та уміння здійснювати різні види діяльності.