Попередження шкідливих звичок у вихованців

позашкільних навчальних закладів

      „Посієш звичку - пожнеш характер, Посієш характер - пожнеш долю”. Що ж таке шкідливі звички? Це постійно повторювані дії, які не збігаються з нормами моралі та етикету, котрі діють в суспільстві.

   Людина мешкає в громаді, і її думки, бажання та справи визначаються діями середовища, яке навколо неї. Якщо здорова людина буде повсякдень залишатися біля людини хворої грипом і дихати тим же повітрям, то вона теж захворіє. Якщо людина живе в атмосфері люті, в середовищі спокуси та розбещеності, то не може ця атмосфера не знищити її душу. Тому причиною появи шкідливих звичок можна вважати навколишнє середовище.

     До речі, ми говоримо про шкідливі звички, але ж є і корисні. Так чому ж легше придбати погані? Мабуть, тому, що погасити світло, легше, ніж розсіяти темряву. На жаль, погані звички з’являються в юному віці і потім супроводжують людину все життя. Розмиті духовні орієнтири в суспільстві, важкі соціальні умови важким тягарем лягають на незміцнілі дитячі душі.

   Особливості способу та стилю життя сімей, існуючі в сім’ях традиції щодо дотримання принципів здорового способу життя, погляди батьків щодо виховання дітей, практика їх виховних технологій та ставлення до здоров’я дітей належать до дієвих чинників мікросоціуму сім’ї, що значною мірою впливають на формування дитячого здоров’я.

     Сім’я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

    Вона має виступати основним джерелом виховання дитини, матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження і передачі національно-культурних цінностей прийдешнім поколінням. Саме сім’я повинна передусім залучати дітей до освіти, культури і прищеплювати навички здорового способу життя, загальнолюдські духовні цінності, норми суспільного життя.

    Основними методами збереження та зміцнення здоров’я в умовах сім’ї мають стати формування культу здорового способу життя, профілактика захворювань та дотримання гігієнічних правил, в тому числі психогігієни, культури міжродинних взаємин у повсякденному житті, фізична активність, загартовування організму, повноцінне харчування, запобігання шкідливим звичкам - палінню, алкоголізму, наркоманії тощо.

     Серед найважливіших факторів, що мають вплив на здоров’я, - особливості стилю та способу життя, психоемоційний мікроклімат в родині, де виховується дитина, характер стосунків батьків з нею.

     Залежно від того, хто і як доглядає дитину, якими є стосунки між дорослими, серед яких виховується дитина, розвиток її може бути нормальним, прискореним або уповільненим.

    У сім’ях, які мають дітей шкільного віку (за даними дослідження, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень у 2003 р.), батьки вважають, що найактуальнішими проблемами є низькі прибутки та побутові труднощі, а проблеми морального порядку, як стосунки між дорослими членами сім’ї та взаємини між батьками і дітьми, відходять на другий план.

    Причинами такого становища дорослі вважають передусім відсутність вільного часу; завантаженість батьків вирішенням питань матеріального утримання сім’ї, що призводить до скорочення до мінімуму часу для спілкування з дитиною, заняття з нею спільними справами, проведення сімейного дозвілля, а це в свою чергу послуговує віддаленню дітей від батьків, психологічному розриву єдності між ними, що має свої наслідки у погіршенні здоров’я дітей.

    Багато сімей можна назвати невдалими: це ті, де батьки зловживають спиртними напоями. Серед юнаків з таких сімей поширюються паління, а також наркоманія та пияцтво.

      Ще одна причина появи дурних звичок - це конфлікт виховання, коли є прірва між тим, чому навчають, і тим, що роблять, ті хто вчить: батьки, вчителі, дорослі... В суспільстві є великий дефіцит моральних авторитетів.

    Тому умовою, в якій шкідливі звички будуть викорінюватись, є гармонія між ідеалами і законами суспільства, а також гармонійні умови життя кожної людини.

    Заборонений плід солодкий, це знає кожен. Діти в цьому сенсі «грішники» вдвічі. Вони допитливіші за нас, дорослих. Тому потрібно не забороняти куріння та вживання алкоголю, а пояснювати, переконувати простою, зрозумілою мовою, чому куріння та вживання алкоголю небажане для всіх людей взагалі та зовсім неприпустиме для слабкого організму дитини.

   Мораль дітей така: в дитячому віці для них закон – думка батьків, для молодших школярів – думка педагога, для підлітків – думка товаришів.

    Ось чому ефективно переконувати дітей у тому віці. Коли батьки і вчителі для них – закон, надалі ефективність таких бесід та лекцій буває мінімальною: підлітків, наприклад, зовсім не лякає «вбитий нікотином кінь» і тисячі шкідливих речовин, що містяться в сигаретах. Вони чудово знають про це і… курять. Тому в підлітковому віці доречним буде вплив на курців його однолітків через ділові ігри, тренінгові заняття, де підлітки мають змогу поспілкуватись одне з одним, висловити свою думку, а педагог має скеровувати їх у вірному напрямку.

    Рефлекси, набуті в ранньому дитинстві, які підтримуються в майбутньому, залишаються на все життя.

   Цей науково обґрунтований факт можуть використати як вчителі, вихователі, так і батьки для боротьби з шкідливими звичками.

Складові здорового способу життя

   Формування навичок здорового способу життя повинно включати такі складові:

Фізична культура, яка формує переконання, що рухова активність − це органічна потреба людини. Вихованці мають знати про користь фізичних вправ для формування здорового організму.

Фізичні вправи позитивно впливають на працездатність, стимулюють ріст і розвиток усіх органів і систем організму. Систематичні заняття фізичними вправами підвищують працездатність серцевого м’яза, стійкість організму до дії чинників навколишнього середовища. Фізична робота є одним із фізіологічних засобів зняття емоційних напружень. Тому слід формувати в дітей уміння та навички, прищеплювати їм любов до занять фізичними вправами з урахуванням вікових особливостей.

Раціональне харчування − фізіологічно повноцінне харчування здорових людей із врахуванням їх віку, статі, характеру праці та інших факторів. Раціональне харчування − це перший ключ до здоров’я і доброго самопочуття, без яких важко досягнути максимальної працездатності.

Загартування − комплекс заходів, спрямованих на підвищення функціональних резервів організму та його опірності до дії фізичних чинників навколишнього середовища. Основним завданням є демонстрація оздоровчого значення загартування, розкриття гігієнічних вимог до загартування та його природних чинників.

Психопрофілактика − уміння володіти своїми емоціями; виховання духовно, психічно, емоційно, соціально, інтелектуально здорової особистості; профілактика шкідливих звичок.

Профілактична робота з батьківською громадськістю

  Робота з батьківською громадськістю передбачає використання як просвітницьких форм і методів роботи, так і практичних занять. Розглянемо основні форми роботи з батьками.

1. Батьківські збори — робота з колективом батьків. Це форма організації спільної діяльності батьків, педагогів, практичного психолога, яка передбачає їх спілкування щоб, обговорити актуальні питання навчання і виховання, ухвалення рішень.

2. Консультації — форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам з різних проблем родинного виховання.

3. Педагогічний консиліум — форма спілкування вихованців, педагогів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є: цілісне, різнобічне вивчення особистості дитини, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями педагогів, батьків, самого гуртківця; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.

4. Лекція — послідовний монологічний виклад узагальнених знань. Види лекцій: лекція-інструктаж, лекція-показ, лекція-репортаж, науково-популярна.

5. Семінар — активна форма просвіти батьків. Передбачає попередню самостійну роботу батьків і педагогів з вивчення літератури, підготовка виступів, доповідей, тез, запитань. Практичний психолог заздалегідь оголошує тему семінару; після виступів здійснюється обмін думками.

Орієнтовні форми роботи з вихованцями

щодо формування навичок здорового способу життя:

• індивідуальні, колективні бесіди, профілактичні консультації („Алкоголізм та наркоманія”, „Поради лікаря” тощо);
• вечори запитань та відповідей „Це небезпечно... Чому?”;
• виховні години „Українська хата здоров’ям багата”;
• години міркування „Що буде зі мною, якщо...”;
• години спілкування „Шкідлива дружба” (про шкоду від паління);
• диспути, дискусії, обмін думками та обговорення матеріалів преси, книг „Здоровий спосіб життя − здорові звички”;
• анкетування (тестування);
• усні журнали „Шлях у прірву”;
• турнір ораторів „Чи модно бути здоровим?”;
• семінари для молодих волонтерів, які працюють з однолітками („рівний − рівному”) „Здоровий спосіб життя”.