Методичні рекомендації

щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій

у навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів

   Інтеграція України у світовий інформаційний простір, формування системи національних інформаційно-комунікаційних ресурсів, створення мережі інформаційного забезпечення освіти, науки і культури, мають значний вплив на освітні процеси в державі. Швидкими темпами відбувається інтенсифікація системи освіти на основі комп’ютерних та інформаційно-комунікаційних технологій, зростає якість наукового і навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, триває формування інноваційної та інформаційної культури педагогів, учнів та вихованців.

Запровадження названих інновацій в освітній процес вищої та основної школи, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів забезпечують формування технічно і технологічно освіченої творчої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, створюють належне підґрунтя для розвитку життєвої компетентності, пізнавальної та творчої активності дітей, їх творчої самореалізації та професійного самовизначення з урахуванням індивідуальних можливостей та уподобань.

Ознайомлення педагогічних працівників та вихованців позашкільних навчальних закладів з місцем і роллю інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному  виробництві, науці, техніці, повсякденному житті та їх підготовка до раціонального використання цих комп’ютерних засобів при розв’язуванні задач, пов’язаних з пошуком та опрацюванням інформації, її систематизацією та зберіганням, поданням широкому загалу і передаванням, забезпечення участі в проектно-технологічній та інформаційній діяльності, яка інтегрує всі види сучасної діяльності людини (від появи творчого задуму до реалізації готового продукту) – головне завдання гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів.

Сучасні комп’ютерні та інформаційно-комунікаційні технології, що активно запроваджуються в навчально-виховний процес гуртків, творчих об'єднань позашкільних навчальних закладів, забезпечують його оптимізацію, технологічність і відкривають нові перспективи для використання ІКТ:

• забезпечення нової, активної форми фіксації продуктів інтелектуальної та творчої діяльності людини у вигляді текстових документів, графічних таблиць, мультимедійних презентацій, фото- та відеодокументів тощо, що забезпечують можливості їх подальшого перетворення, вдосконалення та поширення;
• доступ до практично необмеженого обсягу потрібної навчальної та наукової інформації, висока швидкість її отримання та варіативність способів аналітичної обробки, виникнення феномену «безпосереднього включення» особистості в інформаційний простір людства; 
• використання комп’ютера дає можливість вступати до конструктивно змістового діалогу з користувачем і утворювати з ним єдине функціональне предметно орієнтоване середовище (тобто комп’ютер не лише збільшує інтелектуальні та творчі можливості особистості, впливає на її пам’ять, емоції, мотиви та інтереси, але й змінює, перебудовує саму структуру пізнавальної та продуктивно-творчої діяльності особистості);
• використання інформаційно-комунікаційних технологій стає наступним за значущістю, після традиційної писемності, знаковим знаряддям, яке сприяє оперативному обміну інформацією.

З огляду на це сучасні інформаційно-комунікаційні технології в практичній діяльності гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів мають використовуватися як:

• засіб навчання (застосування мультимедійних навчальних курсів, дистанційної форми освіти);
• технічний засіб автоматизації процесу творчої діяльності особистості, включеної в пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу, який дозволяє мобільно працювати з текстом, графічним, звуковим або відеодокументом, робити складні розрахунки, якісно подавати інформацію, обробляти її, спілкуватися з своїми однолітками або представниками інтелектуальної, творчої, наукової еліти в усьому світі тощо;
• зразок сучасних інноваційних технологій, що розвиває навички оволодіння ними, дає знання про їх назви та функціональне призначання складових елементів і системи зв’язків, принципи роботи апаратного і програмного забезпечення;
• ефективний тренажер, що розвиває пізнавальну і творчу активність особистості, спонукає її приймати власні оригінальні рішення, бачити їх результат і перевіряти їх правомірність тощо.

Систематичне включення ІКТ у навчально-виховний процес гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів забезпечує формування та розвиток інформаційно-комунікаційної культури педагогічних працівників та вихованців. Інформаційно-комунікаційна культура особистості є комплексом понять, уявлень, знань, умінь і навичок, які формують у вихованця певний стиль мислення (оснований на логіко-математичній та гуманітарній підготовці, яку учень отримує у межах поглибленої спеціалізації), що дозволяє особистості ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології у будь-якому виді пізнавальної або творчої діяльності.

Психолого-педагогічні дослідження з даної проблеми дозволяють виділити основні аспекти інформаційно-комунікаційна культури особистості вихованців гуртків, творчих об'єднань позашкіль-них навчальних закладів:

• пізнавальний аспект – спрямований на формування у вихованців певної системи понять і термінів у галузі ІКТ, базових знань про загальні принципи застосування цих технологій, які є підґрунтям для подальшого формування вмінь і навичок їх використання;
• технологічний аспект – спрямований на формування у вихованців певної системи практичних вмінь і навичок використання ІКТ, таких як операції з текстом, електронними таблицями, графічними зображеннями, засобами комунікації тощо;
• гуманітарно-технологічний аспект – спрямований на опанування вихованцями інваріантних способів діяльності з використанням таких понять як символ, знак, значення, мова, інформація, форми подання інформації, види інформації, інформаційний простір тощо;
• інтеграційно-технологічний аспект – спрямований на опанування вихованцями інваріантних способів діяльності з використанням таких понять як система, елемент системи, модель, алгоритм, код, кодування, інформаційний процес; формування у дітей та учнівської молоді вмінь і навичок систематизації, класифікації, структуризації, планування, інтерпретації, логічного мислення і прийняття рішень (особистих і групових);
• соціально-технологічний аспект – спрямований на опанування вихованцями способів використання отриманих знань, умінь і навичок у повсякденному житті;
• особистісний аспект – спрямований на розвиток специфічних якостей вихованця як творчої особистості і передбачає формування культури творчої діяльності, розвиток творчих здібностей, пізнавальної та творчої активності, формування індивідуального стилю творчої діяльності; вдосконалення вмінь аналізувати ситуації, самостійно приймати нестандартні рішення і критично оцінювати їх результат, здійснювати пошукову, дослідницьку діяльність у  складі групи.

Шляхом аналітичної обробки результатів моніторингу навчально-виховного процесу в гуртках, творчих об'єднаннях позашкільних навчальних закладів, що ґрунтується на використанні технічних інновацій, маємо можливість визначити основні творчі вміння, які формуються в процесі систематичного залучення їх вихованців до використання ІКТ в процесі практичної реалізації пізнавальних, творчих, пошукових, дослідницьких та експериментальних проектів:

• семантичні вміння – полягають у здатності співвіднесення вихованцями символів, знаків і їх значень, а саме: розпізнавання об’єктів за їх назвами та символами; виділення суттєвих ознак об’єктів за поняттями; оцінювання відповідності предметно-матеріального і вербального (текстового, символьного) представлення  об’єкта; класифікація об’єктів за певними ознаками, представленими вербально (за допомогою тексту, символів);
• синтаксичні вміння – полягають у здатності читання і запису символічних виразів та їх побудові відповідно до встановлених правил;
• вміння інтерпретувати – полягає у визначенні особливих ознак об’єкта, який подається через графічне зображення, вербальний (текстовий) опис або символьне представлення;
• вміння алгоритмізації – полягає у здатності побудови логічних послідовностей об’єктів, зображень, подій у ситуаціях;
• вміння планувати – полягає у здатності формувати опис операції, як послідовності певних дій, з метою досягнення певної мети;
• вміння системного мислення – полягає у здатності до операцій декомпозиції системи на складові елементи, встановлення функцій кожного складового елемента і структури їх взаємозв’язків;
• вміння структуризації – полягає у здатності до формування з загальної сукупності (множини) об’єктів субмножин об’єктів за певними критеріями і визначення зв’язків між ними.

З огляду на важливість використання комп'ютерних технологій в процесі формування творчої особистості дитини, розвитку її пізнавальної та творчої активності, формування індивідуального стилю пізнавальної та творчої діяльності актуальним є питання не лише про запровадження та ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі кожного позашкільного навчального закладу, а створення єдиного інформаційного простору в ньому. Структурним підрозділом позашкільного навчального закладу, який якісно забезпечив би виконання даної мети, має стати центр інформаційно-комунікаційних технологій – науково-методичний та навчальний підрозділ, що використовує апаратні й програмні засоби, фото, аудіо-, відеоапаратуру, засоби телекомунікаційного зв’язку, розмножувальну техніку, для формування інформаційного навчального середовища; забезпечення ефективного управління навчально-виховним процесом; задоволення інформаційних потреб усіх учасників навчально-виховного процесу; проведення пошукової, дослідницької та експериментальної роботи творчо обдарованих і талановитих вихованців; забезпечення комп’ютерної підтримки творчої та навчально-пізнавальної діяльності дітей та учнівської молоді; використання мультимедійних технологій управління та навчання тощо.   

Враховуючи недостатнє фінансування позашкільних навчальних закладів та слабку матеріально-технічну базу (в порівнянні з основною школою та навчальними закладами нового типу), основу такого центру інформаційно-комунікаційних технологій можуть скласти 1-2 сучасних комп’ютери, наявність досвідченого педагога-фахівця (що має належний рівень теоретичної та практичної підготовки) та помічники-інструктори (вихованці гуртків, творчих об’єднань старшого шкільного віку, які мають хист до комп’ютерних технологій та організаційно-педагогічної діяльності).

Серед базових складових мережі інформаційного середовища позашкільного навчального закладу, що використовує комп’ютерні технічні інновації, можна виділити наступні:

• повноцінна багатофункціональна медіатека, яка включає в себе мультимедійні, інтерактивні навчальні програми з різних галузей освіти, науки та культури, навчально-методичні матеріали з основних напрямів позашкільної освіти, розраховані на різні вікові категорії вихованців;
• віртуальна Інтернет-бібліотека, яка дає широкі можливості для використання всіма учасниками освітнього процесу (як вихованцями гуртків, творчих об'єднань, так і педагогічними працівниками) необхідної інформації, систематизованої за розділами;
• ланка дистанційного навчання, що дозволяє брати участь у різноманітних пошукових та дослідницьких проектах, конкурсах, Інтернет-олімпіадах, курсах підвищення фахової кваліфікації;
• інформаційний та редакційно-видавничий центр, що забезпечує створення, підтримку та оновлення сайтів навчальних, творчих, пошукових, дослідницьких, експериментальних проектів, випуск інформаційних публікацій, газет, тез учнівських робіт, текстів виступів на конференціях, методичних та навчальних посібників тощо;
• каталог інформаційних баз даних, які містять вичерпну організаційну, методичну та консульта-ційну інформацію щодо реалізації навчальних та творчих проектів, написання пошукових, науково-дослідницьких робіт та всіх етапах їх написання;
• структурована електронна бібліотека методичних матеріалів, пошукових, дослідницьких, експериментальних робіт з різних навчальних дисциплін, рефератів, , які можуть бути використані як зразки для оформлення і написання конкурентноспроможних навчальних проектів та як інформаційна база даних для подальшого використання вихованцями та педагогами у навчально-виховному процесі гуртків, творчих об’єднань;
• електронний банк даних творчо обдарованих та талановитих вихованців гуртків, творчих об'єднань різних напрямів позашкільної освіти конкретного навчального закладу, текстові, фото- та відеоматеріали про їх творчі здобутки, моделі індивідуальних навчальних програм тощо.

Запровадження ІКТ в навчально-виховний процес гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів дозволяє використовувати їх у пошуковій, науково-дослідницькій та експери-ментальній діяльності. Для підвищення рівня ефективності та результативності творчої діяльності, пошукової, дослідницької та експериментальної роботи на основі використання сучасних комп’ютерних і інформаційних технічних засобів, вихованці гуртків, творчих об’єднань різних напрямів позашкільної освіти мають оволодіти:

• практичними основами використання текстового редактора Microsoft Word для оформлення власного пошукового або дослідницького проекту;
• технологіями створення та представлення широкому загалу презентації власного пошукового/дослідницького проекту;
• практичними навичками створення інформаційних публікацій результатів пошукової, дослідницької, експериментальної діяльності;
• вміннями використання комп’ютерних мереж та мережевих ресурсів для отримання необхідної інформації пошукового або дослідницького характеру тощо.

Однією з перспективних форм організації пошуково-дослідницької діяльності вихованців гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів є метод телекомунікаційних проектів. Під навчальним телекомунікаційним проектом ми розуміємо спільну навчально-пізнавальну діяльність, пошукову, дослідницько-експериментальну, творчу чи ігрову діяльність вихованців-партнерів, що основана на використанні інформаційно-комунікаційних технологій, має загальну проблему, мету, регламентовані методи і способи розв’язання проблеми, спрямовані на досягнення спільних результатів. При цьому використовується дослідницький метод навчання, а самі комп’ютерні технології виступають не як предмет навчання, а як знаряддя пізнання. Специфіка телекомунікаційних проектів полягає в тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні. Розв’язання навчальної проблеми, закладеної у кожному проекті, завжди потребує застосування інтегрованих знань, що забезпечують новизну пізнання, новизну сприйняття та можливість самореалізації і самоствердження в ході пошукової або дослідницької діяльності.

Телекомунікаційні проекти, що запроваджуються в навчально-виховний процес та дозвіллєву діяльність гуртків, творчих об'єднань мають високу результативність за умови, що в процесі їх реалізації вихованцями:

• передбачаються постійні, довготермінові або одноразові спостереження за природними, фізичними, соціальними чи іншими явищами, які потребують пошукової, дослідницької чи експериментальної діяльності в різних регіонах;
• передбачається порівняльне пізнання, вивчення, дослідження того чи іншого явища, факту, події, які відбувалися у різних місцевостях, з метою виявлення певних тенденцій, закономірностей, вироблення творчих пропозицій;
• планується порівняльне вивчення ефективності використання одного й того самого або різних, альтернативних способів розв’язання проблеми з метою виявлення найбільш ефективного способу дій;
• пропонується спільна творча розробка певної ідеї.

Для забезпечення ефективності реалізації навчальних або творчих телекомунікаційних проектів, пропонується модель організації освітньої діяльності вихованців, що базується на таких принципах:

• фуркація – формування навчальних мікрогруп, контингент яких є однорідним за початковим рівнем теоретичної і практичної підготовки;
• спосіб викладання нового навчального матеріалу ґрунтується на постійному спілкуванні з вихованцями і максимальному їх залученні до виконання практичних вправ в процесі занять як спільно з викладачем, так і самостійно;
• спосіб ведення занять спрямований на розвиток і інтенсифікацію у вихованців незалежного самостійного мислення, творчого пошуку та здатності до прийняття самостійних рішень;
• зміст програмного матеріалу є мобільним і може бути адаптований з врахуванням уподобань та інтересів вихованців;
• освітня діяльність ґрунтується на припущенні, що всі вихованці мають початкову здатність до творчої діяльності, яка підлягає виявленню і подальшому розвитку;
• якісну реалізацію навчального або творчого проекту забезпечить суб’єкт-суб’єктна взаємодія, співробітництво та співтворчість вихованців та педагога, що підпорядковані єдиній меті – стати вправними користувачами сучасних ІКТ, щоб грамотно застосовувати отримані вміння і навички в повсякденному житті та подальшій навчальній і професійній діяльності;
• використання комп’ютерних засобів в динамічному процесі навчання створює те навчальне середовище, що дозволяє вихованцям гуртків, творчих об’єднань швидко і якісно опанувати основні поняття, призначення і можливості сучасної комп’ютерної техніки і інформаційно-комунікаційних технологій;
• відбувається постійний моніторинг рівня навчальних досягнень і рівня мотивації творчої та пізнавальної  діяльності вихованців.

За умови дотримання таких принципів навчання теоретична і практична підготовка вихованців гуртків, творчих об’єднань, що систематично залучалися до пізнавальної, творчої, пошукової, науково-дослідницької та експериментальної діяльності з використанням ІКТ, дозволить їм:

• застосовувати набуті знання, вміння і навички використання комп’ютерних технологій при продовженні освіти у вищих навчальних закладах, при написанні курсових та дипломних робіт тощо;
• продовжувати навчання за іншими програмами комп’ютерно-орієнтованого освітнього середовища з метою отримання диплому професійного фахівця з ІКТ тощо.

Рекомендована література:

1. Закон України «Про позашкільну освіту» // Позашкільна освіта в Україні (нормативно-правові акти). – К.: НЕНЦ, 2002. – С. 3-32.
2. Закон України «Про Національну програму інформатизації» // Урядовий кур’єр. – 1998. – 12 березня. – С. 9-12.
3. Концепція позашкільної освіти та виховання // Виховна робота в закладах освіти України. Випуск ІІ. Збірник нормативних документів та методичних рекомендацій. – К.: ІЗМН, 1998. – С. 192-203. – С. 196-197.
4. Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів 
5. Айден К., Колесниченко О., Крамер М., Фибельман Х., Шишигин И. Аппаратные средства PC. – СПб.: БХВ, 1998. – 608 с.
6. Березин С., Раков С. Интернет у Вас дома. – СПб.: БХВ, 1999 –735с.
7. Вовковінська Н.В., Дорошенко Ю.О., Забродська Л.М. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / За ред. В.М. Мадзігона та Ю.О. Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 276 с.
8.  Габрусєв В. Вивчаємо комп’ютерні мережі. – К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2005. – 128 с.
9.  Габрусєв В. Використання у навчальному процесі сучасних операційних систем  // Інформатика. – 2003. – № 4. – С. 6-8.
10.  Габрусєв В. Інтернет. Мережеві технології // Інформатика. – 2005. – № 15-16. – С. 3-95.
11.  Гутман Г.Д. Учебные мини-проекты на Delphi. – М.: Чистые пруды, 2005. – 32 с.
12.  Дашниц Н.Л. Телекоммуникационные проекты в современной школе // Информатика и образование. – 2001. – № 2. – С. 63-65.
13.  Дорошенко Ю. Комп’ютерна графіка в старших класах. – К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2005. – 128 с.
14.  Дорошенко Ю.О. Комп’ютерна графіка: розкриваємо секрети програмної реалізації візуальних спец ефектів статистичних зображень // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 1998. – № 1. – С. 43-47. 
15.  Дорошенко Ю.О. Формати графічних файлів растрових зображень // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. – № 2. – С.60-63.