"Підсумкова робота - це..."

Вимоги до педагогів, у тому числі й позашкільних навчальних закладів, стосовно підсумкової роботи щодо виявлення рівнів навчальних досягнень вихованців потребують перегляду, зміни традиційних форм на більш ефективні. В умовах позашкільного навчання не можна говорити про оцінювання знань і умінь, там тільки фіксуються досягнення вихованців. Відсутність системності в цій роботі, нечіткість критеріальних підходів до визначення результатів, обмеженість форм проведення підсумкових занять та недостатня методична підтримка цієї роботи зумовлюють необхідність творчого підходу до вирішення проблеми, пошуку інноваційних рішень.

З цією метою запроваджується система підсумкової роботи, в основі якої лежить визначення рівня знань, конструкторсько-технологічних та розумових умінь, набутих у гуртках різних профілів.

Рівень, сходинка, на якій у цей момент перебуває вихованець, визначається за такими показниками:

• Початковий - розрізнення і запам'ятовування, репродуктивне відтворення знань;
• Середній - розуміння виконання завдань у стандартних ситуаціях;
• Достатній - застосування знань за аналогією;
• Високий - наявність творчо-перетворювальної діяльності.

Обов'язковими видами оцінювання є тематичне і семестрове. Доцільність першого зумовлена закономірностями засвоєння навчального матеріалу, реалізацією послідовних його етапів. Оцінювання навчальних досягнень гуртківців на кожному занятті має виконувати заохочувальну, стимулюючу та діагностично-коригуючу функції. Також беруться до уваги не лише показники виконання навчальних та творчих завдань на тематичних та семестрових підсумкових заходах, а й результати участі у масових заходах на різних рівнях: районних, обласних, всеукраїнських. Підсумкова робота має такі організаційні етапи та структурні елементи;

1. етап: організація та планування підсумкової роботи (заступник директора, керівники гуртків)
2. етап: управлінські заходи (директор), інструктивно-методичний супровід (методисти), виховна робота (керівники гуртків, психолог)
3. етап: проведення підсумкових занять (керівники гуртків)
4. етап: аналіз особистих навчальних досягнень гуртківців (керівники гуртків, методисти), складання "Узагальненої карти особистих навчальних досягнень гуртківців" (заступник директора)
5. етап: заходи з корекції навчально-виховного процесу (директор, заступник директора, методисти, психолог, керівники гуртків).

Планування - перша і важлива ланка в усій системі підсумкової роботи. При складанні календарних планів гурткової роботи керівники гуртків планують тематичні і семестрові підсумкові заняття. Кількість підсумкових тематичних занять визначає керівник гуртка залежно від тематичних розділів, які будуть вивчатися в семестрі за програмою. Здебільшого - це 2-3 підсумкових заняття і одне семестрове. При ознайомленні з плануванням роботи гуртків заступник директора складає графік проведення підсумкових занять у Іі II семестрі, у якому зазначається терміни.

Важливим моментом у плануванні підсумкової роботи є окреслення знань і технологічних умінь, яких гуртківці повинні набути у першому і другому семестрі в результаті реалізації навчальної програми гуртка (з розділу "В результаті реалізації програми гуртка вихованці повинні знати..., вихованці повинні вміти...).

Правильному підбору перевірочних завдань, вибору форм і методів проведення підсумкових занять приділяється велика увага, тому, що підсумкові заходи повинні пройти для дітей ненав'язливо, захоплююче, цікаво. Також гуртківців важливо ознайомити зі змістом навчальних завдань.

Організація підсумкової роботи відповідає принципу цілеспрямованості і передбачає подальше прогнозування і програмування бажаного результату, врахування реальних умов, нормативних документів тощо.

Щоб визначити рівень навчальних досягнень гуртківців, необхідно проаналізувати:

• відповіді вихованця з точки зору їх цілісності, повноти, логічності, обґрунтованості, правильності;
• якість знань з точки зору їх осмисленості, глибини, гнучкості, системності, узагальненості;
• ступінь сформованості умінь та навичок відповідно до профілю;
• рівень володіння розумовими операціями - вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності;
• самостійність оцінних суджень та практичних дій.

Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень вихованців гуртків: початкового, середнього, достатнього, високого.

Критерії визначення рівнів навчальних досягнень вихованців гуртків: Перший рівень - початковий (репродуктивний). Відповідь вихованця фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення, вихованець виконує незначну частину практичних завдань, технологічних і розумових операцій.

Другий рівень - середній (стандартних операцій). Вихованець знає основний навчальний матеріал, здатний виконувати завдання за зразком, у стандартних ситуаціях, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками.

Третій рівень - достатній (аналітично-синтетичний). Вихованець знає суттєві ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснювати основні закономірності, а також самостійно застосовує знання, здатний до розумових операцій (аналізу, абстрагування тощо), вміє робити висновки, виправляти допущення, помилки. Відповідь вихованця повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча й бракує власних суджень. Вихованець здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності, застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях.

Четвертий рівень - високий (творчий). Знання вихованця є глибокими, міцними, узагальненими, системними; вихованець уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань. Його навчальна діяльність позначена вміннями самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень гуртківців є: контролююча, що передбачає визначення рівня навчальних досягнень окремого вихованця, виявлення рівня засвоєння нових знань, що дає змогу викладачеві відповідно планувати й подавати навчальний матеріал;

навчальна, що зумовлює таку організацію підсумкової роботи, коли її проведення сприяє повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню вмінь і навичок;

діагностуюча і коригуюча, що передбачає з'ясування причин труднощів, які виникають у гуртківців під час навчання, виявлення прогалину знаннях та внесення у діяльність педагога і гуртківця певних коректив;

стимулюючо-мотиваційна, оскільки підсумкова робота розвиває почуття відповідальності, спонукає вихованців до змагання, формує позитивний мотив до творчості;

виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності, працелюбності та інших позитивних рис особистості.