Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSП`ятниця, 19.04.2024, 01:36

Меню сайту
Категорії розділу
Структура діяльності [4]
Методичне забезпечення [2]
Робота з дітьми [5]
Робота з педагогами [5]
Робота з батьками [6]
Це цікаво знати [4]
Пізнай себе [2]
Рекомендуємо
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів” Комунальний заклад Київської обласної ради «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини»
Наше опитування
Чим приваблює школярів Центр дитячої та юнацької творчості ?
Всього відповідей: 400
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Статті » Психолог і Я » Це цікаво знати

Цікаві поради


Вас вітає практичний психолог

Світлана Анатоліївна Колісник 

На цій сторінці Ви зможете знайти багато цікавих порад, які допоможуть вам керувати своїм настроєм, змінити свій характер, навчать конструктивно вирішувати конфлікти, знаходити вірних друзів.

Ви зможете прочитати притчі, які навчать життєвих мудростей.

Як змінити свій характер

 

Характер людини — що ж це?

Вчені психологи характером називають індивідуальне поєднання тих властивостей особистості, які проявляються у вчинках людини і визначають її ставлення до навколишнього середовища.

У перекладі з грецької  слово «характер» — Charakter — означає «відбиток», «карбування». Вже з самої назви видно, що в усі століття характер розглядався як стійка система особливосте. особистості  людини, такий своєрідний внутрішній стержень, на який, як кільця, нанизуються інші властивості.  

Характер тісно пов’язаний із темпераментом людини та її здібностями. У якійсь мірі темперамент є однією зі складових частин характеру, тому  що обумовлює форму прояву реакцій людини, динаміку її психічних процесів.

Типи темпераменту, як правило, успадковуються дитиною від одного із батьків. Але темперамент це лише база для виховання  різних рис характеру. Наприклад, можна виховати наполегливість і у холерика, і у флегматика, але проявлятися вона буде в  активності в одного і методичній роботі в іншого.

Поняття здібностей теж входить у визначення характеру. Наприклад, розвиваючи здатність до праці, ми одночасно розвиваємо працьовитість як рису характеру.

Характер не є природженою і незмінною властивістю, він формується під впливом життєвого досвіду, виховання, навколишнього середовища.

Є галузь  психології, присвячена вивченню характеру людини. Вона називається характерологія. В окрему дисципліну характерологія  виділилася не так давно, але вже в давні часи робилися спроби вивчення і прогнозування характеру  людини, наприклад, вивчення впливу імені людини на  її характер, підбір сприятливих сполучень імені та по - батькові. Фізіогноміка  — вчення про  зв’язок зовнішності людини і її характеру. Навіть графологію, науку, яка  встановлює зв’язок почерку людини і її характеру,  теж можна віднести до   характерології.

Як правило, нові риси характеру найбільш швидко і повно проявляються в людині, якщо схожі вони вже з існуючими.

 

Пам’ятайте! 

Змінюватися ніколи не пізно. Людина завжди може змінити риси характеру, які їй не подобаються. Для цього існують безліч методик, але всі вони базуються на одному: бажання змінитися повинно бути внутрішнім і усвідомленим.

Гарним помічником у зміні характеру стане систематичний підхід.

Випишіть на окремий листочок  риси характеру, від яких  ви хочете позбутися.  Навпроти кожної риси напишіть, в чому вона проявляється. Знаючи  це, вам буде легше контролювати себе і не допускати неприємних для вас вчинків. Характер людини створюється довго, позбуватись неприємних рис складно, це вимагає кропіткої і тривалої праці. Але це можливо і особливо складним є перший тиждень. Коли контроль над проявом «темної» сторони вашого характеру перейде у звичку, стежити за своєю поведінкою стане значно легше. І дуже скоро те, що вам не подобалося у вашому характері, перестане ускладнювати вам життя і спілкування з близькими.

Наприклад, вашою негативною рисою є гнів. Вона проявляється в тому, що ви, не дослухавши співрозмовника, встигаєте нагрубіянити йому. Вам варто почати контролювати свої дії: спробуйте дослухати співрозмовника до кінця, порахуйте до п’яти або десяти, перш ніж сказати різке слово.

Також добрі результати у зміні свого характеру дає зразок для наслідування. Вибравши якийсь зразок (ним може бути як реальна, так і вигадана особа), ви починаєте рівнятися на нього. І питаєте себе, як би він вчинив на вашому місці. Копіюючи бажану манеру поведінки, ви також будете виробляти у себе правильні звички і мінімізуєте прояви негативних рис характеру. Тут ми зробимо лише таке зауваження: не намагайтеся скопіювати поведінку  в точності, як вона є. Та й навряд чи у вас це вийде. Потрібно розуміти, що ви по-своєму індивідуальні, а тому будь-яка риса буде проявлятися зі своїм властивим тільки для вас відтінком.

Неважливо, якою системою виправлення себе ви скористаєтеся. Важливо, щоб ви щиро хотіли змінитися на краще, тоді для вас не буде нічого неможливого. Пам’ятайте, що немає межі досконалості, розвивайте в собі все найкраще, бажаємо успіхів!

Матеріал сайту: http://lifer.com.ua/wp-content/uploads

 

Як упоратися з неприємними почуттями

 

Досить часто трапляються в житті ситуації, коли нам буває погано на душі. Такий стан породжує злість, страх, образу на когось і на себе.

У такі хвилини нам здається, що інші люди недобре ставляться до нас. Ми почуваємося дуже самотньо і думаємо, що всі люди погані. І тоді здається, що ніхто не зможе нам допомогти. Але виявляється – є вихід із такої ситуації.
Давайте поміркуємо, що можна зробити, щоб почуватися щасливішим.

Як ти вважаєш, чи однаково ми сприймаємо одне й те саме? Наприклад, така звичайна ситуація: тебе не запитали на уроці. Які відчуття можуть виникнути в інших учнів?

Злість: «Це було єдине запитання, яке я знаю!».

Радість: «Яке щастя, я цього не знаю!»

Заздрощі: «Сашка, завжди встигають запитати».

Пригнічення: «Вона впевнена, що я нічого не знаю».

Засмучення: «Вона ніколи мене не запитує»

Чи бувало таке з тобою?

Зверни увагу, що в даній ситуації справа не в самій події, а в тому, як ти її сприймаєш.
А тепер давай порівняємо, хто краще почувається. Багато залежить від того, як ти себе відчуваєш. Якщо ти віриш в успіх, він і прийде до тебе. Але, якщо, зрештою, тобі не пощастило, не втрачай надії.

Перш за все – заспокойся. Для цього зроби декілька глибоких вдихів та видихів. Спробуй сприйняти свою невдачу як урок, адже краще вчитися на власних помилках. Скажи собі: «Я тільки вчуся. Я маю право на помилку!», подумай: «У чому була моя помилка? Чому в мене не вийшло?» А далі – дуже важливо: «За що я можу себе похвалити?»

Стати впевненішими допоможуть слова: «Я можу!», спробуй повторювати їх тихенько (наприклад, перед контрольною).

Якщо ти зробиш усе це, удруге тобі вже буде легше робити цю справу.
Слід пам’ятати! Частіше за все ми вигадуємо те, що про нас думають інші.
Та не можеш знати, що думає чи відчуває інша людина, доки ти в неї про це не запитаєш. Якщо ти себе недооцінюєш, заведи щоденник успіхів. Записуй у нього всі свої успіхи. Навіть маленький успіх – це твоя перемога.
Отже, багато залежить від тебе. Якщо своє роздратування «зривати» на комусь чи носити в собі – це ні до чого доброго не приведе. Таким чином проблему не вирішити, а поганий настрій тобі гарантовано.

Якщо ти хочеш почуватися краще:

·  Не поспішай «виливати» почуття на оточуючих.

· Навчися себе заспокоювати. Для цього є різні способи. Обери той, який підходить тобі. Наприклад, можна:

· зробити дихальну гімнастику – декілька глибоких вдихів і видихів (вдих на один рахунок, затримай повітря на чотири рахунки, видих на два рахунки);

· випити склянку води, соку, лимонаду чи чаю але повільно насолоджуючись кожним ковтком напою;

· прийняти душ;

· спробувати відволіктися: поговорити з кимось по телефону, почитати книжку, послухати музику;

· зробити декілька фізичних вправ (можна побоксувати з подушкою);

· поплакати на самоті.

Після такої «розрядки» обов’язково прийде спокій. Тепер можна обдумати й обговорити все спокійно: без крику, плачу та сварок. Вихід обов’язково знайдеться.

Крім того, доброзичливим людям живеться набагато приємніше і спокійніше.
Як ти вважаєш, що відчувають злі, жадібні та заздрісні люди? Постійне невдоволення шкодить і нервовій системі, і серцю, і шлунку. Крім того, у такої людини зазвичай мало друзів або й взагалі немає їх.

Виявляється, що доброту слід в собі «тренувати»: робити добрі вчинки, помічати в людях їхні хороші сторони та вчитися на їхніх справах.

Тож пригадай та розкажи про хороші якості, добрі вчинки своїх друзів чи однокласників. Спробуй пригадати якомога більше приємнішого про кожного.
Якщо у твоїй присутності когось ображають, підтримай слабшого.
Ми з тобою зробили спробу з’ясувати, чи можна якось інакше сприймати деякі проблеми. Ми сподіваємося, що твоя віра в себе трішечки зросла.

Матеріал сайту: htt://lycet.net.ua/psyholoq/

 


Категорія: Це цікаво знати | Додав: leonivna8 (18.11.2012)
Переглядів: 1121 | Рейтинг: 5.0/8
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Друзі сайту
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Ставищенський комунальний заклад позашкільної освіти "КРОКУС" © 2024